Порозумітися окремим людям - важко, а цілим народам, особливо коли перешкодою є кривава історична память, ще важче. Щоб досягти такого порозуміння необхідний толерантний діалог не лише між польськими та укра
Порозумітися окремим людям - важко, а цілим народам, особливо коли перешкодою є кривава історична пам’ять, ще важче. Щоб досягти такого порозуміння необхідний толерантний діалог не лише між польськими та українськими істориками, політиками, громадськими діячами, а й між пересічними людьми, зокрема молоддю. Саме такий діалог відбувся 15 листопада 2013р. у Музеї Діалогу Культур (м. Кельце, Польща) між поляками та українцями на IV Міжнародній конференції «Слідами спільної історії на шляху до європейського партнерства народів».
Конференція стала заключним етапом міжнародного проекту „Волинь-Поділля 1943. Відома і невідома історія. Польська та Українська молодь у діалозі примирення’’, що реалізується польським Товариством «Інтеграція Європа-Схід» у рамках конкурсу «Співробітництво в галузі публічної дипломатії 2013» в партнерстві з українськими організаціями. Метою проекту є діалог і порозуміння польського та українського народів через залучення молоді до пізнання історії, примирення, подолання конфліктів пам’яті та поглиблення дружніх відносин.
В рамках зазначеного проекту було залучено 5 студентів з Польщі і 5 з України, щоб спільно порозумітися з минулим, разом формувати повагу до історичної пам’яті та людських цінностей. У жовтні 2013р. студенти обох країн здійснили 10 денний візит на Волинь та Поділля до місць трагічних подій. Під час подорожі студенти з Вінниці та Хмельницького разом із польськими ровесниками знімали документальний репортаж про наслідки націоналізму і тоталітаризму в першій половині ХХ століття, зокрема про Волинську трагедію та Вінницьку трагедію 1943р. До роботи над проектом були залучені журналісти та експерти.
Міжнародну конференцію відкрив консул Генерального консульства України в Кракові - Віталій Максименко, зазначивши необхідність діалогу молоді на тему історії. Під час конференції студенти розповіли про перебіг проекту, історики дали свою експертну оцінку подіям 70-річної давнини. Також під час конференції відбулося унікальне он-лайн спілкування із свідком подій Вінницької трагедії – 86 літнім Георгієм Івановичем Кишковським, який нині проживає у Австралії. У 1943р. 15-літній Георгій допомагав своєму батькові, протоієрею Іоанну Кишковському, здійснювати перепоховання тіл мирного населення Вінницької області, яке було розстріляно НКВС протягом декількох років перед початком Другої світової війни. Дослідження цих злочинів почалося під час німецької окупації Вінниці. На прохання місцевої громади і з санкції німецької адміністрації організоване дослідження поховань почалося у травні 1943 року. За результатами розслідування було виявлено 91 масове поховання й ексгумовано 9439 тіл. Місцеві жителі впізнали серед загиблих 468 родичів. Ця інформація, фото й результати розслідування використовувалися нацистською пропагандою для дискредитації радянської влади під час війни. Коли радянська влада повернулася у Вінницю, то усіх, хто приходив на опізнання тіл, репресували.
Пан Георгій відповів на запитання учасників та розповів про жахливі речі, які побачив у Вінниці в 1943р.: «Там були розстріляні люди усіх національностей: і українці, і поляки, і росіяни… Я своїми очима бачив, як з ям діставали ряси католицьких священиків. Там були люди усіх професій: колгоспники, військові. Там були і робітники і інтелігенція. То були вороги народу і тоді не важливо було хто ти і звідки ти. Ти просто отримував пулю в потилицю. Я закликаю Вас знати свою історію, але не для того, щоб помститися, а для того, щоб таке ніколи не повторилося…»
Ієрей Назарій Давидовський зауважив: «Щороку завдяки ретельним дослідженням науковців людство отримує все новіші відомості про жертв радянського терору та обставини скоєння злочину народовбивста. Світу відомі Катинь та Бутівський полігон. Проте, на превеликий жаль, мало кому відома наша власна історія. Кривава сторінка із життя міста, що отримала назву «Вінницька трагедія», знаходиться на одному щаблі розстріляних поколінь з вищенаведеними некрополями. Землю Вінниці вкривають тіла близько 20 000 жертв масових репресій лише за період 1937-41 років. Незважаючи на час не забуваймо тих, хто ціною земного життя заслужив вінець мучеництва у Царстві Небесному. В ніч з 29 на 30 листопада, тобто в день смерті архієпископа Інокентія (Тихонова), який організовував перепоховання в 1943р. , у Вознесенському храмі м.Вінниці ми будемо звершувати Божественну літургію та заупокійне богослужіння. Так само, як його звершували у 1943 році поряд з нашим храмом, на місцях розкопок єпископ Євлогій (Марковський) та священики Вінницької єпархії.»
Оксана Бондар, координатор проекту з української сторони зазначає: «Ми не можемо змінити спільну історію, яка має часом і криваві сторінки. Але ми можемо зрозуміти, змінити відношення до історії, а саме головне – зробити все, щоб таке більше не сталося. Дуже важливо, щоб до цього була активно залучена молодь. Наш проект дуже цікавий для усіх сторін і ми плануємо продовжити його в наступному році.».
****************
Проект «Волинь-Поділля 1943. Відома і невідома історія. Польська та Українська молодь у діалозі примирення» реалізується польським Товариством «Інтеграція Європа-Схід» у рамках конкурсу «Співробітництво в галузі публічної дипломатії 2013» в партнерстві з українськими організаціями. Проект частково фінансується Департаментом Публічної і Культурної Дипломатії Міністерства Закордонних Справ. Патронат проекту надано Генеральним Консульством Республіки Польщі у Вінниці.
Партнерами проекту є:
Оксана Бондар, Вінницький регіональний центр інформації "Креатив"
